- справа
- I -и, ж.
1) Робота, заняття людини, пов'язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов'язані з виробництвом, службою, громадськими обов'язками і т. ін. || Уживається в складі назв установ, відомств і т. ін. || Уживається в складі назв службових посад. || у сполуч. з ім. у род. в. Заходи, що стосуються якої-небудь сфери суспільного життя.••
Бра́тися до спра́ви — починати діяти, виконувати що-небудь.
Вести́ спра́ву — здійснювати, виконувати, робити що-небудь.
Вирі́шувати спра́ву — розв'язувати певним чином якесь питання.
Віддава́тися спра́ві — а) захоплюватися чим-небудь; б) заглиблюватися у яке-небудь діло, заняття, зосереджуватися на чомусь.
Поверта́ти спра́ву — надавати здійсненню, розв'язанню яких-небудь питань певного спрямування.
Пото́чні спра́ви — пункт порядку денного зборів, засідань, нарад і т. ін., змістом якого є певне коротке оголошення, повідомлення тощо.
Бу́ти в (у) ку́рсі справ (спра́ви) — знати справжній стан речей, бути обізнаним у чому-небудь, добре поінформованим про щось.
2) Задум, намір зробити, здійснити, виконати і т. ін. що-небудь. || Певна ситуація, що складається на даному етапі, в даний момент. Доводити справу до кінця.3) Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у його завдання.••Вла́сна (особи́ста, прива́тна) спра́ва — те, що пов'язане з певною особистістю, торкається тільки її.
4) Спеціальність, професія, коло занять, певна галузь знань або навичок. || Коло чиїхсь повноважень.5) Питання або ряд питань, які вимагають розв'язання. Болюча справа.••У спра́вах ; У спра́ві — а) з певною метою, для з'ясування, виконання, здійснення і т. ін. чого-небудь; б) (чого) з приводу розв'язання, здійснення, виконання і т. ін. чого-небудь.
6) Документи, що стосуються якої-небудь особи, події і т. ін. || юр. Судовий процес із приводу якого-небудь злочину, якоїсь кримінальної або карної події і т. ін. Особова справа.••Заво́дити спра́ву — оформляти ділові папери з приводу вчиненого ким-небудь злочину, якоїсь події негативного характеру і т. ін.
Зроби́ти спра́ву — учинити розправу над ким-небудь.
7) заст. Необхідна для чого-небудь річ, потрібні для виконання, здійснення і т. ін. чогось інструменти, знаряддя праці тощо.8) Явище, подія, факт і т. ін. суспільного або особистого життя, що пов'язані з чим-небудь, супроводять або викликають що-небудь, впливають на щось. Справа честі.9) рідко. Акт, дія сценічного твору.••Ви́грати спра́ву — домогтися перемоги, позитивного результату в чому-небудь.
II присл.З правого боку; прот. зліва.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.